ГЕЛІ ГІДРОФОБНІ (олеогелі) — м’які ЛП для місцевого застосування, які приготовані на основах, що складаються з гідрофобного розчинника і ліпофільного гелеутворювача. Для приготування Г.г. використовують гелеутворювачі: поліетилен низькомолекулярний, кремнію діоксид колоїдний та ін. Як гідрофобні розчинники застосовують вазелінову або рослинні олії, силіконові рідини. Роботами М.Т. Алюшина покладено початок застосуванню силіконових рідин. Найкращу сумісність із діючими речовинами та іншими компонентами мають полідіетилсилоксани. Вони змішуються з вазеліновим і рослинними оліями, в них добре розчинюються гідрофобні діючі речовини. На відміну від жирних олій, силіконові рідини при зберіганні не гіркнуть; перспективні для приготування захисних кремів, оскільки не змочуються водою і не розкладаються від дії мінеральних кислот. Поряд з есилоном-4 та есилоном-5 широко використовується діоксид кремнію (SiO2), відомий під назвою оксилу або аеросилу, має високу абсорбційну здатність. Оксил може утримувати без втрати сипучості 15–60% різних рідин. Відома есилон-аеросильна основа, що становить есилон-5 (84%), загущений оксилом (16%). Це безбарвний високов’язкий прозорий гель нейтральної чи слабокислої реакції зі своєрідним запахом. Гель має високу хімічну стабільність, не розшаровується і не гіркне при тривалому зберіганні. Забезпечує місцеву поверхневу дію і стабільність діючих речовин. Застосовують для захисту шкіри від пролежнів, для лікування при кишкових норицях та ін.
ДФУ. — Х., 2001; Тихонов О.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. — Х., 1995; Фармацевтические и биологические аспекты мазей: Монография / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 2003.